Siarod zadač — urehulavańnie biełaruskaj łacinkavaj artahrafii
Zołak: — Dyk i łacinka taksama jaje častka.
— Nu, łacinka taksama... Tak, heta biełaruskaja hrafika, ale paźniejšaja. I dla taho kab mova pašyrałasia, jana pavinna być, niesumnienna — aprača ŭsich inšych pieradumovaŭ, mieć adpaviedny status, być zapatrabavanaj ihd., dziaržava pavinna zabiaśpiečyć peŭnaje jaje funkcyjanavańnie ihd. — pry ŭsim pry hetym u jaje buduć bolšyja šancy na adnaŭleńnie svaich niejkich pazycyjaŭ u hramadztvie, kali jana budzie praściejšaja dla zasvajeńnia. Dyk vot u vypadku z łacinizacyjaj my ŭskładniajem zasvajeńnie dla ludziej kiryličnaj kultury, skažam tak. Chutčej ciažej, kali heta, znoŭ-taki trazhladać u kaardynatach siońniašniaha dnia.
— Kali my siońnia dajem, jak ty kažaš, „bolš straŭnuju” versiju biełaruskaj movy — kiryličnuju — my časta idziem na značnaje spraščeńnie bahaćcia formaŭ biełaruskaj movy. U tym liku łacinkavyja tvory: toje, što pisałasia łacinkaj i vydavałasia časta łacinkaj my siońnia dajem kirylicaj...
— Bačyš, my to havorym, ale pry hetym my časam možam łavić siabie na dumcy, što našaja łacinka da kanca nie ŭrehulavanaja. Našaje łacinkavaje piśmo... Nam by z hetym razabracca! Tady ci zachočam my prapanavać u škoły Bahuševiča ci tam chaj sabie Dunina-Marcinkieviča ŭ toj versii łacinskaj hrafiki, łacinskaha alfabetu, u jakoj hetyja tvory byli napisanyja? Siońniašniaja našaja lacinka — jana kryšku roźnicca. Pieradusim dla hetaha nam treba troški ćviardziej, hłybiej vyznačycca ź biełaruskaj łacinkaj i jaje normami. Tamu vot na paradku dnia mahčyma (ja tak usio ž dumaju, što heta daloka nia samaja važnaja zadača), što siarod zadač — urehulavańnie biełaruskaj łacinkavaj artahrafii.
Aŭdyjo versija
ausvald
June 29 2005, 11:16:15 UTC 17 years ago
zolak
June 29 2005, 11:45:53 UTC 17 years ago
vic_v_r
June 30 2005, 05:45:18 UTC 17 years ago
Білоруська латиниця («Łacinka») – другий алфавіт білоруської мови. Перші документи і зразки написання білоруської мови латинським алфавітом датуються XVII століттям. Перші твори і періодика на сучасній білоруській мові також виходили в XIX столітті на латиниці. Багато в чому «Łacinka» стала основою для сучасної білоруської кирилиці.
У 20-30-і роки ХХ століття серед білоруських лінгвістів йшла жвава дискусія про алфавіт, кінець якої поклали сталінські репресії і радянська політика русифікації стосовно народів СРСР. На білоруську латиницю була накладена заборона, але вона продовжувала використовуватися в Західній Білорусі (до возз'єднання з БРСР у 1939 році) і серед білоруських емігрантів у США, Канаді, Австралії й ін. Сьогодні «Łacinka» широко використовується бiлоруськомовними, у першу чергу користувачами інтернету і програмістами. На сьогоднішній день білоруська латиниця не має офіційний статус, однак вона безумовно повинна дістати такий, як тільки національна мова знову стане пріоритетом для білоруської держави. Проте, уже сьогодні доцільно використовувати «Łacinka» для написання білоруських назв і імен в іншомовних текстах, а також для більш глибокого вивчення білоруської мови.
zolak
June 30 2005, 05:50:57 UTC 17 years ago
vic_v_r
June 30 2005, 06:04:38 UTC 17 years ago
au»zolak
June 30 2005, 06:09:25 UTC 17 years ago